Депутатські симптоми: хронічна звичка "порішати"у Сумах
- 16 черв.
- Читати 4 хв
Історія про крихкість управління, коли система формально має голоси, але починає ламатися на процедурах: комісії не працюють, рішення йдуть напряму на сесію, а кожен депутатський голос стає критичним й юридично вразливим.
У Сумах підбили підсумки «Місячника здоров’я: Територія активного довголіття». Говорили про важливі, актуальні речі: активність, профілактику та необхідність вчасно помічати проблеми.
І майже одночасно депутати міськради провели сесію, яка стала своєрідним тестом на «політичне здоров’я» місцевого самоврядування в Сумах.
Бо, як виявилося, головна проблема — не лише в тому, чи є голоси.
А в тому, що відбувається із системою, коли кожен голос стає критичним. Тож іноді перевірки потребує не тільки організм людини, а й механізм влади.
Голоси є? Як система працює на межі
Позачергова сесія Сумської міськради показала: сформована більшість із фракцій "Батьківщина", "Слуги народу" та депутатів обраних від ОПЗЖ продемонструвала чергову спробу ухвалення рішень без підтримки опозиційної "Європейської Солідарності" та позафракійних депутатів.
Із 42 депутатів під час голосувань стабільно набиралося близько 24–25 голосів.
Цього вистачало для прийняття рішень.
Але чи показала більшість силу?
Чи показала власну вразливість, коли запас міцності виявився мінімальним.
Проблеми почалися там, де одного голосування недостатньо — потрібна робота всієї системи.
Політична математика з юридичними ризиками
Одне з таких проблемних питань — рішення про формування конкурсних комісії для обрання директорів шкіл та дитсадків.
До їх складу запропонували депутатів, які самі ж мали голосувати за відповідне рішення про себе.
Через можливі ризики конфлікту інтересів частина обранців фактично опинилася перед вибором: голосувати й мати юридичні ризики або утриматися — і поставити під загрозу результат голосування. Адже без їхніх голосів у більшості просто не вистачало підтримки.
І це тільки початок нашої історії.
«Кворуму нема»: діагноз із сесійної зали
Наразі виявилося, що жоден з проєктів рішень щодо освітянських конкурсів не проходив профільної депутатської комісії, немає її висновків, немає погоджень, що напряму суперечить усім нормам роботи органу місцевого самоврядування. А таких рішень протягом останніх двох сесій депутати більшості ухвалили вже близько двадцяти.
Причина прозвучала під час цієї позачергової сесії:
"Кворуму нема по комісії. Якщо одна людина не приймає участь, то виходить, що кворуму нема взагалі".
Йшлося про те, що депутати Ірина Купрейчик від "Сили і Честі" та Юрій Перепека, обраний від ОПЗЖ, а на теперешній час — позаіфракційний, які входять до складу комісії з питань освіти, — тривалий час не беруть участі у її роботі.
І тут головне питання навіть не в тому, хто відсутній. А в тому, що робить система, і конктректно — секретар міської ради Артем Кобзар, коли стикається з проблемою. Бо саме секретар ради відповідає за процедурну частину роботи депутатів та має організовувати її відповідно до своїх прямих посадових обов'язків. І перш за все — роботу профільних депутатських комісії.
За це він отримує премію у розмірі 90% щомісяця, яку йому призначили депутати більшості.
Але натомість у Сумах депутати більшості починають шукають не політичні рішення проблеми відсутності кворумів, а спосіб зменшити залежність від опозиційних депутатів.
Сесія на грані фолу: чого вартують потрібні голоси?
Коли більшості не вистачає депутатів — вона починає змінювати правила.
Лікувати причину чи приховати симптом?
Під час дискусії на сесії від депутата прозвучала пропозиція знайти простіший шлях — змінити правила роботи комісій.
"А ми зможемо внести зміни в Регламент по комісіям, щоб приймати рішення від кількості присутніх?"
Але відповідь була показовою:
"Це Законом визначено".
Тобто бажання зробити процедуру зручнішою зіштовхнулося з обмеженнями закону. Закон цього разу зупинив ідею. Питання лише в тому — чи зупинив підхід?
Чи будуть рішення, ухвалені з порушенням процедури, правомочними для виконання?
Чи встоять вони у суді, якщо хтось з претендентів на посади керівників закладів освіти оскаржуватиме порядок організації конкурсів на посади у суді?
Локальні питання цієї сесії.
Коли хвороба стає хронічною
Регламент більшості проти меншості
Це не перша дискусія навколо правил роботи Сумської міськради — Регламенту.
Раніше суперечки викликали зміни до Регламенту щодо процедури пакетного голосування, коли депутати більшості обмежили своїм колегам з меншості право на позицію, що певні питання не можуть розглядатися пакетом, а потребують окремого розгляду.
Вже півроку депутатська більшість міськради Сум голосує проєкти документів скопом — або "ЗА", або ніяк.
Зараз це питання розглядається Сумським окружним адміністративним судом, і слухання по суті призначені на 30 червня.
Тепер у депутатів нова проблема — робота комісій.
І знову виникає та сама дилема: змінювати саму систему чи шукати спосіб пройти повз її слабкі місця за допомогою "свого" Регламенту?
Скринінг політичного здоров’я
Чи зупиняє Закон пошук обхідних шляхів — чи лише змушує шукати нові?
У медицині є просте правило: якщо ігнорувати симптоми, хвороба прогресує.
У місцевому самоврядуванні так само.
Непрацююча комісія — це не лише технічна проблема.
Голосування «на межі» — це не лише хибний результат політичної арифметики.
Це питання якості управління.
Бо справжня перевірка влади починається не тоді, коли голосів достатньо.
А тоді, коли закони стають незручними і хочеться замінити їх власними правилами.
Можливо, після місячника фізичного здоров’я громаді варто подумати і про скринінг політичного здоров'я міської ради.
Щоб лікувати причини, а не щоразу шукати спосіб приховати симптоми.
#СумськийПолігон. Ми не шукаємо винних. Ми перевіряємо, чи витримує система навантаження реальністю.
Коментарі