Нагородження непричетних, покарання невинних: як у Сумах відзначили річницю Незалежності
- 6 днів тому
- Читати 5 хв
Оновлено: 6 днів тому
Війна, ордени, фотозони та кайданки: 35 років Незалежності
35-ту річницю Незалежності України Суми зустріли по-своєму. Голову Сумської ОВА Олега Григорова нагородили орденом «За заслуги» III ступеня. У місті, до якого регулярно долітають російські безпілотники, влада облаштувала святкові фотозони. Тим часом із зали Вищого антикорупційного суду під конвоєм вивели ще донедавна заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру. Суд обрав їй 60 діб тримання під вартою з альтернативою застави у 20 млн гривень.
Водночас у Сумах двоє депутатів через суд намагаються скасувати норму Регламенту міськради, яка обмежила їхню можливість впливати на пакетне голосування та, за їхньою позицією, повноцінно представляти своїх виборців.
Українська владна традиція часом дивовижно точно вкладається у стару формулу: нагородження непричетних і покарання невинних. Особливо якщо згадати, кого і за що держава вже нагороджувала на Сумщині після початку повномасштабного вторгнення.
Нагородження непричетних?
Цьогоріч список відзначених державними нагородами з нагоди Дня Незалежності поповнив голова Сумської ОВА Олег Григоров. Він отримав орден «За заслуги» III ступеня.
Відповідний Указ №755/2026 Президент підписав 21 серпня 2026 року — з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.
Указ містить загальне формулювання для всього списку нагороджених: за заслуги у зміцненні української державності, захисті суверенітету й територіальної цілісності, внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів та сумлінне виконання професійного обов'язку.
А от за які конкретно заслуги орден отримав саме Олег Григоров — з документу дізнатися неможливо.
Думаємо, громаді Сумщини було б цікаво побачити це обґрунтування. Зрештою, орден називається «За заслуги». Тож запитання «за які саме?» чи можна вважати недоречним?
Олег Григоров очолює Сумську ОВА з квітня 2025 року.
Для Сумщини нагородження вищих керівників під час великої війни — історія вже не нова. Треба лише відмотати календар на чотири з половиною роки назад.
6 березня 2022 року. Дванадцятий день повномасштабного вторгнення.
Президент Володимир Зеленський підписує Указ №112/2022 «Про відзначення державними нагородами України».
У ньому — одразу два прізвища тодішніх керівників Сумщини та Сум.
Голова Сумської обласної державної адміністрації Дмитро Живицький отримує орден Богдана Хмельницького III ступеня.
Міський голова Сум Олександр Лисенко — орден «За мужність» III ступеня.
І тут важлива не лише дата. Важливо — за що.
В Указі йдеться про «вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників».
Тобто вже на дванадцятий день великої війни владна вертикаль визначила, хто на Сумщині продемонстрував мужність і самовідданість під час організації оборони.
І нагородила.
А тепер варто згадати, що відбувалося в самих Сумах у ті дванадцять днів.
Бо між 24 лютого і 6 березня 2022 року була ще одна історія.
Не нагородна. Сумська. Коли люди без влади, без правоохоронних органів організовували національний спротив. І відстояли Суми.
Незалежність як фотозона
А поки державна влада визначала, кого відзначити нагородами, у Сумах до 35-річчя Незалежності облаштували святкові фотозони.
Блакитно-жовті крила. Декорації з цифрами 1991–2026. І черги охочих зробити святкове фото.
До однієї з таких фотозон прийшли й родини безвісти зниклих та військовополонених. Не просто фотографуватися. Вони принесли прапори та портрети своїх рідних — тих, завдяки кому саме слово «Незалежність» сьогодні має зовсім не святкову ціну.
Фотографка Анна Толстошеєва, яка того дня знімала ці родини, описала у Facebook сцену біля декорацій.
За її словами, люди чекали у черзі близько пів години. Родини безвісти зниклих ніхто не пропустив уперед. Натомість один із чоловіків почав обурюватися, що вони надто довго фотографуються, бо він поспішає. Його підтримали ще кілька людей.
І в якийсь момент святкова картинка стала майже завершеною метафорою.
1991–2026. На 36-му році Незалежності люди у вишиванках стоять у черзі, щоб сфотографуватися на її тлі. А поруч — родини з портретами тих, хто платить за цю Незалежність справжню ціну.
Можливо, ця сцена говорить про цьогорічне святкування Незалежності в Сумах більше, ніж усі офіційні декорації разом.
Незалежність для обраних
Але Незалежність — це не тільки право держави самостійно вирішувати свою долю. Це ще й інституції та право людей бути представленими у владі.
29 вересня 2025 року Сумська міськрада змінила Регламент — документ, який визначає порядок роботи ради.
Одна зі змін стосувалася так званого пакетного голосування, коли одним голосуванням рада може ухвалити одразу десятки, а іноді й сотні однотипних рішень.
До змін депутат міг ініціювати вилучення окремого питання з «пакета», щоб його розглянули і проголосували окремо.
Після рішення №6115-МР коло тих, хто може це зробити, звузили до голови профільної постійної комісії або ініціатора розгляду питання.
Тобто самого депутатського мандата стало недостатньо, якщо депутат не голова комісії.
Для порівняння: у восьми інших міських радах із нашої добірки депутат має можливість ініціювати вилучення питання з пакетного голосування. Суми — єдиний виняток у цьому порівнянні.
Є в цій історії ще одна цікава деталь.
Пропозицію до Регламенту, яка передбачала право голови профільної постійної комісії вилучати питання з «пакета», подав депутат Сергій Дмитренко.
І Сергій Дмитренко — не просто депутат. Він сам очолює одну з постійних комісій Сумської міськради.
Тобто депутат запропонував норму, яка звужувала можливості рядового депутата і водночас залишала відповідну процесуальну можливість головам профільних комісій — до яких належить і він сам.
Чи утворює це юридичний конфлікт інтересів — має визначатися за правилами антикорупційного законодавства, зокрема з урахуванням наявності приватного інтересу. А от питання концентрації впливу тут уже цілком предметне.
Двоє депутатів Сумської міськради — Ірина Дяденко та Вадим Акпєров — пішли до суду. Депутат Акрєров на свої сторінці у Facebook пише, що «у Сумській міськраді депутатів фактично поділили на дві частини. Одні — мовчать і входять до складу організованої злочинної групи під назвою «коаліція». Інші — не мають заважати. Тому їм просто закрили рот змінами до регламенту.»
У справі №480/2568/26 уже значаться чотири призначені засідання. За словами депутатки Ірини Дяденко, за п'ять місяців справа так і не дійшла до розгляду по суті, а міськрада затягує процес запереченнями та проханнями про перенесення. Наступне засідання призначене на 17 вересня.
Виходить своєрідна сумська версія Незалежності.
До фотозони Незалежності — черга. До права представляти своїх виборців — через суд.
Покарання невинних?
А тим часом уся країна спостерігає черговий кадр української владної хроніки: із зали суду під конвоєм виводять високопосадовицю — цього разу вже колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру.
Ще 19 серпня вона обіймала посаду в Офісі президента. Того самого дня, коли стало відомо про обшуки НАБУ і САП, Президент звільнив її своїм Указом №734/2026.
А вже 25 серпня Вищий антикорупційний суд постановив узяти Мудру під варту на 60 діб із можливістю внесення 20 млн гривень застави. Після оголошення рішення до зали зайшов конвой і вивів її із суду.
Від кабінету на Банковій до конвою в суді — менше тижня.
І тут формула «нагородження непричетних — покарання невинних» набуває ще одного сенсу. Бо Мудра наразі — підозрювана. Її вини суд не встановив.
В українській системі персональні рішення можуть ухвалюватися блискавично: сьогодні — високий кабінет, завтра — указ про звільнення, за кілька днів — запобіжний захід.
Значно довше будується система, у якій не прізвища визначають правила, а правила однаково працюють для всіх.
І, схоже, саме це — найскладніша частина Незалежності.
Слава Україні! Героям слава!
Коли система не витримує навантаження й це стає небезпечним
Коментарі