Час збирати каміння. Як війна перевіряє управлінські рішення влади Сум?
Є біблійний вислів: «Час розкидати каміння, і час каміння збирати». Будь-яка війна рано чи пізно настає до цього моменту. Коли вже недостатньо говорити про наміри. Коли доводиться оцінювати результат. Для Сум цей час, схоже, настав.
Про віру та надію
Повномасштабна війна створила для місцевої влади те, чого вона навряд чи могла б отримати за мирних обставин, — майже безмежний кредит суспільної довіри. Люди заплющували очі навіть на зарплати окремих посадовців, які сягали близько ста тисяч гривень на місяць. Приймали й необхідність паралельно утримувати міську військову адміністрацію. Не тому, що вважали це справедливим. А тому, що в умовах війни були готові платити за результат — за місто, яке мало стати більш захищеним.
Саме цим пояснювали бюджетні рішення, запуск нових проєктів, перерозподіл коштів і зміну пріоритетів. Усе це мало одну мету — підготувати місто до життя під постійною загрозою російських атак.
Від довіри до сумнівів
Минуло два з половиною роки, як працює діюча влада.
І тепер її рішення можна оцінювати вже не за намірами, а за результатами.
Війна сама стала аудитом управлінських рішень.
російські удари показали, що енергетична та теплова інфраструктура залишаються вразливими. Не розбудована система альтернативної генерації. Місто так і не отримало достатньої кількості мобільних укриттів, здатних захистити людей хоча б від уламків.
Незахищеними залишаються й села старостинських округів. Мешканці одного з округів самостійно знайшли машину швидкої допомоги, яка вивозитиме хворих людей до лікарень, тому що служба до них не їде через небезпеку.
Не завершено систему вуличного оповіщення, яка мала б працювати незалежно від мобільного зв'язку чи інтернету саме тоді, коли рахунок іде на хвилини.
Натомість витрати на благоустрій оцінити значно складніше. Кожен новий російський удар руйнує результати попередніх робіт. Після цього залишаються договори, акти виконаних робіт і рух бюджетних коштів, тоді як сам результат нерідко зникає разом із черговим прильотом.
Для кожного з цих фактів можна знайти пояснення. Найпростіше — війна.
Але є інший факт, який також неможливо заперечити: бюджет громади протягом цих років працював, а кошти витрачалися.
Саме тому сьогодні закономірно поставити просте запитання: що саме громада будувала всі ці роки і наскільки це зробило Суми безпечнішими?
Статистика замість безпеки
Щодня сумчани отримують офіційні повідомлення від різних органів влади про кількість ударів, типи озброєння, масштаби руйнувань, загиблих і поранених. Ці зведення документують наслідки війни. Але вони не дають відповіді на інше запитання: що було зроблено для того, щоб цих наслідків ставало менше? І саме це дедалі частіше запитують мешканці міста. Реакція під дописами посадовців свідчить, що людей уже недостатньо лише інформувати про черговий обстріл. Вони хочуть розуміти, як витрачені бюджетні кошти підвищують безпеку громади.
Люди погоджувалися фінансувати не систему звітності, а систему безпеки. Саме тому сьогодні закономірно виникають запитання не лише до результатів, а й до прозорості використання бюджетних коштів.
Підозри замість відповідей
Якщо раніше суспільна дискусія стосувалася передусім ефективності управлінських рішень, то останні кримінальні провадження перевели її в іншу площину.
Правоохоронні органи повідомили про підозри у можливих зловживаннях під час будівництва та облаштування захисних споруд. Остаточну правову оцінку цим обставинам має дати суд.
Проте вже сам факт появи таких проваджень суттєво впливає на рівень суспільної довіри. Якщо раніше громадяни запитували, чи ефективно витрачаються бюджетні кошти, то тепер дедалі частіше постає інше питання — чи ухвалювалися ці рішення доброчесно.
Для влади це вже значно серйозніший виклик. Адже втрату ефективності ще можна пояснювати складними умовами війни. Втрату довіри — набагато важче. Бо саме довіра була тим ресурсом, який громада добровільно надала владі у перший рік повномасштабного вторгнення.
Каміння для мура
Саме тому сьогодні варто повернутися до біблійного образу.
Настав час збирати каміння.
Каміння рішень, ухвалених від імені безпеки.
Каміння бюджетів.
Каміння проєктів.
Каміння звітів.
Каміння обіцянок.
Каміння кримінальних проваджень.
Аби зрозуміти, чи стало це каміння фундаментом справжнього муру безпеки. Чи воно так і залишилося розкиданим у бюджетних рішеннях, звітах, договорах і кримінальних провадженнях.
Для того, щоб чесно відповісти на значно важливіші запитання.
Чи все можливе було зроблено, аби місто стало безпечнішим?
І що саме було побудовано за ці роки за кошти платників податків такого, що сьогодні допомагає Сумам вистояти й вижити?
Коли система не витримує навантаження й це стає небезпечним
Коментарі