Громада у заручниках?
- 23 квіт.
- Читати 11 хв
Оновлено: 4 трав.
Вадим Акпєров — про політику та реалії прикордонних Сум
Текстова версія відеоінтерв’ю проєкту «Полігон лідерства»
Суми — форпост України. Прикордонний регіон, який живе не лише під загрозою обстрілів, а й у тіні внутрішніх політичних конфліктів. У розмові з депутатом Сумської міської ради, головою "Європейської Солідарності" Вадимом Акпєровим — про контроль над медіа, тиск на бізнес і кризу управління.
Дивитися розмову
Хто замовляє медіа
Інформаційний простір у Сумах, за словами Вадима Акпєрова, дедалі більше працює не на громаду, а на владу. Альтернативна думка практично витісняється.
Якщо не співпрацюєш із керівництвом міста чи області — ти фактично не працюєш.
"У Сумах всім дуже страшно. Єдині, хто намагається робити незалежні суспільно-політичні проєкти — це "Кордон Медіа". Все інше — це канали, через які зливають вигідну владі інформацію".
Депутат згадує бюджетний скандал, пов’язаний із фінансуванням медіа у грудні минулого року, коли він побачив в змінах до бюджету 2 мільйони гривень на висвітлення діяльності влади, які просто роздали місцевим ресурсам.
"Найогидніше, — що за наші ж гроші нам нав’язують історію, написану в пропагандистських кабінетах".
На його думку, увага медіа та правоохоронців зміщена в бік другорядних тем, тоді як системні проблеми залишаються без реакції. Ніхто не розслідує вкрадені кошти на фортифікаціях. Жодної підозри. Колишнього очільника області просто тихенько сховали десь у Вінниці. А він, погнавшись за піаром, допустив ситуацію, в якій на Вербну неділю в центрі Сум загинули цивільні сумчани, загинули діти. І він не поніс жодного покарання. Поліція не займається навіть розкраданнями на харчоблоках у школах. Цим займаються громадські організації.
«Мені вже давно не страшно»: чому важливо говорити правду
Життя поруч із лінією фронту змінює не лише побут — воно змінює страх.
Вадим Акпєров говорить про це без пафосу, але жорстко.
"Що може бути страшнішим за умови, в яких ми живемо? Я свідомо залишився тут. Ми маємо говорити правду — це питання виживання".
Він наголошує: війна — це не лише про фронт, а й про вибір суспільства.
"За що гинуть хлопці? За демократичну країну. Але в управлінні ми часто рухаємося у бік російської моделі".
Політика «холодильника» і роль бізнесу
Сьогодні у житті Вадима бізнес переважає над політикою. За словами депутата, саме бізнес дозволяє підтримувати місто і армію. Політика ж — дедалі більше перетворюється на інструмент особистого збагачення та набуває потворних форм.
Він прийшов у політику ще у 2015 році. Уже тоді їздив на гарній машині, тому вважає, що закидати йому миттєве збагачення насправді смішно, але нічого нового не придумали.
"Для мене політика — це інструмент змін. Але для багатьох — це історія про "дай 100 доларів"".
Він так описує трансформацію чиновників після приходу до влади:
"Дехто прийшов в одних штанях, а зараз купують машини та ходять із дорогими телефонами. І виникає питання: звідки?".
Професіонали проти «своїх»: кадрова криза
Однією з ключових проблем Акпєров називає кадрову політику.
Фаховість програє лояльності.
"Коли кажуть: "Шляхрембуд — це наша квота" і ставлять туди бармена — це вирок системі".
Він підкреслює: мова йде не про політичні прапори, а про компетенції. Головною проблемою міського управління депутат вважає катастрофічну непрофесійність при призначенні на посади. Акпєров підкреслює, що для нього політична приналежність не має значення, якщо людина є фахівцем.
Він наводить приклад керівника комунального підприємства "Зеленбуд" Єфрема Лазарєва (представника "Слуги народу"), який, попри обмежений ресурс, зміг налагодити роботу: підприємство закінчило рік із прибутком, колектив працює на місцях прильотів.
Особиста відповідальність і помилки
Вадим Акпєров зізнається, що йому притаманна самокритика. Він постійно аналізує свої вчинки, але не звик жалкувати про зроблене, вважаючи будь-який результат цінним досвідом.
"...краще зробити та проаналізувати результат, ніж не зробити нічого й гадати, як би воно було".
Він упевнений, що розумна людина завжди буде сумніватися чи правильно вчинила, чи достатньо зусиль доклала. І тільки нерозумним (ред.) притаманна зухвала впевненість:
"... містом керувати! Що там керувати: сиди, підписуй папірці, фоткайся, грамоти вручай".
На запитання про найбільший особистий провал, — відповідає відверто:
"Мій найвідвертіший провал зараз сидить у кріслі секретаря Сумської міської ради".
Згадуючи політичну кризу після арешту колишнього мера Олександра Лисенка — говорить про політичний компроміс, який не виправдав себе.
Як обрали секретаря ради від партії влади
У жовтні 2023 року у Сумах розгорнулася масштабна політична криза. Мера міста спіймали на хабарі, чинний секретар перебував у лавах ЗСУ, і рада опинилася фактично без керівництва.
Центральна влада на той час вже активно використовувала війну для узурпації впливу в регіонах, запроваджуючи військові адміністрації. Для команди, яка стояла біля витоків реформи децентралізації, це означало кінець місцевого самоврядування у Сумах.
Депутати вирішили обирати тимчасового секретаря. На той час такого прецедента в Україні не було. Очільник області поставив умову: секретарем має бути представник "Слуги народу", як і попередній Олег Резнік (ред.).
Команді Вадима Акпєрова тоді було байдуже — слуга чи не слуга.
"Йшлося про збереження інституції та єдність у час війни. Якщо ми тоді включили б внутрішню політику і почали сваритися, успіху б не було".
Так секретарем міськради став Артем Кобзар. Оскільки він не мав управлінського досвіду, то голови фракцій, зокрема й Акпєров, стали його радниками, пообіцявши підставити плече у сферах своїх компетенцій.
Вадим Акпєров наголошує, що заради цього компромісу він закрив власні підприємства (ФОП та ТОВ), адже закон забороняє суміщати офіційну роботу з бізнесом.
Перші місяці роботи в новому форматі йшли нормально, поки керівництво не зрозуміло, що влада — це не лише підписання паперів та вручення квітів.
Згодом, повертаючись до теми обрання секретаря ради Вадим Акпєров підсумовує:
"Доля подарувала йому шанс стати кимось, а він обрав інший шлях. Вони думають, що так буде завжди, що війна все спише. Вони не розуміють, як виходитимуть із цього, тому живуть "одним днем" і "холодильником" — хапають усе, що погано лежить, і розхитують те, що лежить нормально".
Проте єдність тривала недовго.
Як розвалилася єдність
Вадим Акпєров описує трансформацію влади у жорстких формулюваннях.
"Потім виявилося, що вони зрозуміли: можна ще десь легкий рекет влаштовувати. Приходять до бізнесу, якому зараз треба просто дати можливість працювати, і кажуть: "А чого це ми маємо вам продовжувати договір оренди? А чого ви вирішили, що там має працювати ваша торгова точка?". Аргумент один — портрет Бенджаміна Франкліна. Це, мабуть, єдина книжка, яку вони читали".
Такі підходи призвели до жорстких конфліктів. За словами Вадима Акпєрова, фракція «Європейська солідарність» відмовилася брати участь у таких схемах, не бажаючи псувати свою репутацію і репутацію всієї міськради.
Він згадує показове звільнення Артема Кузнєцова — фахівця, який прийшов за квотою «ЄС» і успішно займався міжнародною економічною діяльністю.
"Це було небачене лицемірство! На сесії під час його звільнення депутати більшості казали: "Так приємно було з Вами працювати, Ви такий розумний, пішли інвестиції, Вам довіряють партнери... Але у нас є політичне рішення, тому ми голосуємо за ваше звільнення"".
Скандальна приватизація
Черговим тригером стало пакетне голосування за приватизацію майна.
Вадим Акпєров пояснює, що підтримує приватизацію, коли йдеться про реальні інвестиції у бізнес, створення робочих місць та податки. Але влада вирішила піти іншим шляхом.
"Вони формують пакет, у який без аукціонів і конкурсів включають п'ять об'єктів на одне прізвище — друга та співзасновника фонду Кобзаря. Вони розуміють, що після війни партії "Слуга народу" вже не буде, і ліплять якийсь новий політичний проєкт, поки є доступ до бюджету. Ми просто вийшли з фракцією із сесійної зали. Я не можу про такі речі мовчати".
Сьогодні у міськраді діє чітка коаліція: екс-ОПЗЖ, "Слуга народу" та "Батьківщина". І ця місцева модель повністю віддзеркалює ситуацію в українському парламенті.
Теорія розбитих вікон
Відповідно до цієї теорії, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство.
Безпринципність більшості депутатів пояснюється простою безкарністю. Це класичний "ефект розбитого вікна": хтось один вкрав і його не покарали, інші думають, що їм теж можна.
"Ми не бачимо жодних вироків чи підозр по Сумщині. Чим займається ДСР (Департамент стратегічних розслідувань) третій рік? Бігає за моєю декларацією, штрафами за перевищення швидкості чи паркуванням біля школи моїх дітей — бо там роками не можуть прибрати стихійну торгівлю. Вони звертають увагу лише на машини, бо їм треба зробити план".
Безкарність породжує нові порушення.
Про лицемірство
На запитання про те, чи не відчуває він лицемірства, коли бачить колишніх поплічників режиму Януковича у вишиванках біля пам'ятників Небесній Сотні, Вадим відповідає: від цього стає просто нудотно.
"Це такий морок, коли прокурор часів Пшонки, який отримував премії за подавлення Майдану Гідності та молився на Януковича, сьогодні стоїть біля пам'ятника Небесній Сотні чи на Алеї Слави і намагається пустити сльозу. Бо сьогодні він знову на посаді. І найогидніше те, що суспільство і навіть військові, які стоять поруч, мовчки це толерують".
Люди з минулого знову пролізли у владні кабінети, сконцентрували в своїх руках інформаційний та силовий ресурси. Багато з них — колишні правоохоронці, які, за словами депутата, не вміють нічого, крім як "кошмарити" інших.
Як "кошмарять" Акпєрова
Вадим розповідає, що проти нього відкрито близько шести-семи кримінальних справ. Багато з них уже вдалося відстояти в судах. Як приклад абсурдності ситуації він наводить справу щодо законності його виїзду за кордон, яку правоохоронці розслідують уже півтора року.
"Вони тероризують підприємство, роблять виїмки документів, обшуки. Шукають "незаконний перетин кордону". Якби він був незаконним, як би мене випустила Держприкордонслужба? У них є чіткий регламент. Я директор із зовнішньоекономічної діяльності великого підприємства, яке визнане критичною інфраструктурою. Ми заброньовані, ми сплачуємо мільйонні податки. Я поїхав у Варшаву по роботі і за кілька днів повернувся. Я що, втік? Прикордонники питань не мають, а обласна поліція півтора року маніпулює цією справою, перекваліфікувавши її на "організацію незаконного виїзду". Організацію виїзду кого? Своєї ж дупи за кордон і назад?".
Депутат запитував у правоохоронців, чого від нього хочуть і навіщо витрачають шалений державний ресурс на такі справи замість реальної роботи.
Відповідь пояснює суть сучасної української політики в регіонах:
"Мені прямо в обличчя кажуть: "Ти несеш загрозу для влади". Наближаються вибори. Кого виставляти владі? "Слуг народу" вже фактично немає, представники "Батьківщини" загрузли в хабарях від НАБУ. А тут є ти: маєш управлінський досвід, маєш бізнес, а значить — маєш незалежність і гроші. Тому ти загроза. От вони і шукають бодай щось, щоб тримати мене на гачку".
До слова, Вадим Акпєров згадує свою недавню розмову з ексмером Сум Геннадієм Мінаєвим. Той зазначив, що за часів Януковича тодішня влада "регіоналів" так само постійно "ганяла" його кримінальними провадженнями та прокурорами.
"Ми маємо розуміти: це така історія, від якої нікуди не дінешся. Але найбільше нудить від лицемірства. На початку повномасштабної війни ми з командою доклали чимало зусиль для об'єднання. Я казав: неважливо хто, маємо гуртуватися всі. Якщо ви хочете тут жити — об'єднуйтеся навколо Збройних Сил України. Це сьогодні не про прізвища Порошенка чи Зеленського, це про інституцію, про країну і місто. Але як тільки ситуація в Сумах трохи стабілізувалася, ця єдність миттєво розсипалася. Тому від цього тошно. Закінчимо війну — далі буде видно".
Чому 600 мільйонів залишилися на рахунках
Обговорюючи стан міста, Вадим Акпєров розкриває цифру: на рахунках Сумської міської ради станом на кінець минулого року залишилося близько 600 мільйонів гривень невикористаних коштів.
"Раніше весь бюджет розвитку міста складав 500-600 мільйонів. Тобто фактично у нас лежать 600 мільйонів гривень, а ми плачемо, що в нас війна і немає грошей на захист та інфраструктуру! У нас не війна, у нас просто дірка у когось у голові. Реальних справ по бюджету немає".
Великий бізнес і люди залишають місто через безпекові ризики та розбиті підприємства, але ситуацію погіршує ще й загальний управлінський клімат та розбиті дороги. Акпєров наводить приклад сусіднього Харкова, який також живе під обстрілами, але демонструє зовсім інші результати роботи місцевої влади.
Про якісь реальні перспективи і зміни в Сумах, на його думку, можна буде говорити лише після завершення війни.
Що робити людям у такій ситуації тотальної безнадії? Депутат впевнений, що наразі єдина стратегія для громади — вижити і гуртуватися навколо ЗСУ та питань оборони.
Про фортецю
Відповідаючи на закиди скептиків у стилі "гарно говорить, а що вміє робити?", згадує приклад гучного скандалу, який сколихнув Суми у березні 2025 року. Тоді місцева влада почала руйнувати одну з фортець у культовому для містян дитячому парку "Казка". Кілька небайдужих, зокрема й Акпєров, стали на захист споруди і зупинили демонтаж.
"Частину приміщень там орендували депутати від "Батьківщини". Орендували протягом 10 років, платили за це 1 гривню. Коли настав час повертати майно громаді, виявилося, що воно розсипається. За законом, повернути треба в тому ж стані, в якому брали, тобто потрібно вкладати власні гроші у відновлення. Грошей вкладати не захотіли. І в когось виникла "геніальна" думка: давайте її просто знесемо".
Керівництво міста, військова адміністрація та ексочільники прокуратури зібралися і вирішили швидко знести споруду, а цеглу віддати військовим на підсипку ям.
"Я сам бачив машини Нацгвардії, на які намагалися вантажити залишки зруйнованої фортеці. А їхній задум був такий: вивезти цеглу, а потім виділити 3-4 мільйони гривень із міського бюджету, побудувати на тому місці новий дитячий майданчик і ще й пропіаритися на цьому".
Момент істини
Коли почався демонтаж, депутат особисто зателефонував секретарю міськради Артему Кобзарю з вимогою припинити руйнування, а потім сам поїхав на місце подій.
"Це був той переломний момент, коли в мене вже не було морального права мовчати і втримувати оцю "єдність" всередині ради. Пішов конкретний розкол. Я сказав: так не буде. Кидайте в мене каміння, звільняйте з радників — це неважливо, якщо ваші дії шкодять інтересам міста. Як я буду дивитися в очі своїм дітям, які ростуть у цьому парку? Як я дивитимусь в очі друзям, батьки яких освідчувалися одне одному біля цієї фортеці? Це культова споруда для Сум, і ми не дозволимо її знищити".
Після зупинки руйнування фортеці у парку "Казка", команда Акпєрова запропонувала реальний механізм її відновлення. Оскільки це майно громади і будувати там самовільно не можна, був розроблений проєкт тристоронньої угоди за прикладом тієї, за якою фонд "Технологія" відбудовував дитячу хірургію у Сумах.
Згідно з цією угодою, меценати фінансують, підрядник виконує роботи, а міська рада лише сприяє у наданні дозволів і потім приймає оновлену будівлю на баланс.
Відповідь влади була категоричною. Юристи міськради нібито не знайшли такої можливості. Але реальна причина, на погляд депутата, інша: якщо зараз Акпєров це відбудує — для влади це буде політичний крах. На вимоги провести службове розслідування — відповіли, що порушень немає. Директора парку просто звільнили, "сховали" в обласній лікарні і забронювали.
"Утворилася така собі компашка зручних одне одному людей без позиції: якась копійчина капає, і всі сидять задоволені".
Саме ця ситуація стала для політика червоною лінією, після якої підтримувати ілюзію єдності з міською владою стало неможливо.
Про більшість в міській раді
Вадим Акпєров переконаний, що політика — це насамперед інструмент для реалізації ідей. Але втілити будь-яку ідею зараз неможливо, адже міська рада фактично паралізована ручним управлінням.
"Сьогодні група людей рейдерським шляхом захопила міську раду і взяла всю громаду в заручники. У них є 25 кнопок, які готові голосувати за будь-що — від скандальних приватизацій до змін у Регламенті. Раніше голосували пакетами. Коли ми почали ці пакети розбивати, вони просто внесли зміни в регламент: тепер дістати сумнівне питання з пакету може лише голова комісії. І правоохоронні органи закривають на це очі. Коли ж директорка школи проголосувала за додаткові кабінети для своїх учнів на вимогу Міносвіти, їй одразу "влупили" протокол про корупцію, який вона рік відстоювала в суді".
Ця криза суб'єктності стосується не лише Сум. Вона віддзеркалює ситуацію на державному рівні, де навіть парламент давно втратив свою незалежність, чекаючи на вказівки та «плюсики», за що голосувати.
Майбутнє Сум: форпост Європи, за який світ має платити
Попри постійні обстріли та близькість ворога, Вадим Акпєров називає себе оптимістом і вірить у майбутнє міста. Проте наголошує: це майбутнє визначатиметься не на місцевому рівні, а в столицях після завершення війни.
"Ми маємо розуміти, що Суми — це край цивілізації. Ми тупик, найдальша точка євроінтеграційного вектора, бо з росіянами у нас жодних стосунків за нашого віку вже не буде. Стратегія розвитку прикордоння має бути виключно державною політикою, підкріпленою реальними грошима".
Політик дивується неадекватності місцевих ініціатив на тлі війни, згадуючи, як заступниця міського голови літала в Дубай презентувати створення у Сумах "технопарку".
"Вона презентувала технопарк у Дубаї! На території колишнього трубного заводу, куди навіть машиною нормально доїхати неможливо! Хочеться запитати: "Що ви курите?".
Він наголошує:
"Регіон є форпостом України та всього Європейського Союзу. Навіть якщо тут не залишиться великої промисловості, ми будемо стіною перед цивілізованим світом. І, можливо, це звучить нахабно, але світ має за це платити".
Замість післямови: дожити і не толерувати негідників
Для того, щоб побачити оновлені Суми, місту потрібно найголовніше — вистояти і дожити до перемоги. Але, окрім військового захисту, важливі й внутрішні зміни у кожного громадянина.
"Все буде інакше, до минулого життя повернення немає. Але для того, щоб усе було добре, ми маємо критично мислити і брати на себе відповідальність і гуртуватися навколо ЗСУ. Все, що ми маємо сьогодні — це наш вибір і наша відповідальність. Якщо ми перестанемо толерувати негідників, у нас з'явиться шанс на нормальне майбутнє".
Дивитися розмову на Полігоні Лідерства
#СумськийПолігон. Ми не шукаємо винних. Ми перевіряємо, чи витримує система навантаження реальністю.
Коментарі