Кому належатимуть післявоєнні Суми
Як місто підтримує бізнес під час війни, за якими правилами працює з підприємцями і кому дістаються ресурси громади.
20 липня 2026 року програма «Прозорі міста» оприлюднила дослідження доходів 50 українських міст. За підсумками 2025 року Суми опинилися майже в самому кінці таблиці за часткою місцевих податків і зборів у доходах бюджету — 14,6% при середньому показнику 21,2%. Це один із показників, пов'язаних із діяльністю бізнесу, але не оцінка всієї економіки міста. Показник, наприклад, не враховує податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — одне з основних джерел доходів місцевих бюджетів. Але цифра привернула нашу увагу, зокрема тому, що до місцевих податків входить єдиний податок, який сплачує малий бізнес.
Ми подивилися на цю цифру. Потім — на те, що останніми роками робить міська влада для підтримки підприємців.
І поки розбиралися, зрозуміли, що питання значно ширше за податки.
Тому вирішили подивитися на середовище, в якому сьогодні працює сумський бізнес.
На те, як місто йому допомагає. Як із ним взаємодіє. І за якими правилами розподіляє ресурси, що належать громаді.
Бізнес і влада
Кейс пільг
Міська влада почала зменшувати податкове навантаження на бізнес ще у першій рік великої війни. Рішенням від 14 липня 2022 року для більшості земельних ділянок у Сумах на 50% знизили ставки земельного податку та орендної плати.
Пільга почала діяти з 2023 року і згодом була продовжена.
У 2026 році Суми розширили підтримку: для визначених категорій платників земельний податок та орендну плату скасували повністю — спочатку на перший квартал, а потім до кінця року. У вересні почали звільняти від платежів і окремих підприємців, які користуються землею за договорами особистого строкового сервітуту, але не можуть нормально працювати через безпекову ситуацію.
Ці рішення показують, що місто готове втрачати частину доходів, аби бізнес залишався у Сумах.
Наразі податки — лише частина середовища. Інша — правила, за якими місто працює з підприємцями.
Кейс підтримки
Податкові пільги потрібні бізнесу, який продовжує працювати. Що отримує підприємець, коли російський удар пошкодив або зруйнував його бізнес?
На рівні області діє програма фінансової підтримки постраждалих підприємців. Станом на 20 серпня компенсацію отримали 49 підприємців на загальну суму 6,2 млн грн. Це кошти обласного бюджету.
Сумська міська військова адміністрація обрала інший механізм. Наказом №314-СМВА від 3 липня 2026 року передбачено до 150 тисяч гривень на організацію утилізації відходів, що утворилися після пошкодження або руйнування об'єкта бізнесу. Підприємець цих грошей не отримує. Вони спрямовуються на оплату цих послуг комунальним підприємствам, які задіяні у цих роботах.
Прибрати уламки після прильоту — необхідно. Але прибрати уламки і допомогти відновити бізнес — не одне й те саме.
І тут знову виникає питання: наскільки допомога співмірна з втратами.
А коли йдеться вже не про допомогу, а про задіяні міські ресурси, з'являється інше питання: чи однакові правила для всіх?
Виконавчий кейс
25 вересня 2026 року сумська підприємиця Тетяна Купрійчук опублікувала звернення, яке починалося словами: «Годі знущатися над підприємцями!». Вона звинуватила міських посадовців у зміні «правил гри» під час війни.
Приводом стали відмови в оформленні документів на вивіски, які пані Купрійчук назвала незаконними та повідомила, що готується оскаржувати.
Окремо вона наголосила: претензій до ЦНАПу немає — там лише приймають і передають документи. Йдеться про профільний підрозділ міської влади.
Водночас пані Купрійчук розповіла підприємцям про податкові та земельні пільги, які надає місто. Отже, допомогу міста вона визнає. А конфліктує з ним через правила, за якими має працювати її бізнес. У цьому випадку — з міською архітектурою.
Напрям архітектури та містобудування у Сумах офіційно курує заступниця міського голови Римма Бикова. Про розподіл повноважень у керівництві міста ми вже писали в матеріалі «Це вам. А це нам. Як поділили Суми».
Ми не маємо доказів, що пані Бикова особисто розглядала документи підприємців або давала вказівки їм відмовляти. Але саме вона координує цей напрям і несе за нього управлінську відповідальність.
За 2025 рік Бикова задекларувала близько 1,37 млн грн зарплати — у середньому 114 тисяч на місяць. Це не оцінка її роботи, а ціна, яку громада платить за посадовця такого рівня.
І справа не лише в одній посадовиці.
У матеріалі «Коли начальників більше, ніж роботи. І це коштує громаді сотні мільйонів» ми вже рахували вартість міського апарату. Тепер вручну підсумували відповідні видатки актуального бюджету на 2026 рік — майже 450 млн грн.
Для масштабу: від єдиного податку Суми цього року планують отримати близько 530 млн грн. Це різні бюджетні показники, а єдиний податок — далеко не весь внесок бізнесу. Але співвідношення промовисте: видатки на міську владу становлять майже 85% від запланованих надходжень єдиного податку.
Депутатський кейс
У Сумській міськраді однотипні проєкти рішень під час пленарних засідань об'єднують у пакети. Наприклад, кілька десятків земельних питань — і одне голосування за весь пакет. Окремо так само можуть голосувати пакет рішень щодо комунального майна.
Ми передивилися відеозаписи пленарних засідань: під одним голосуванням іноді опиняються десятки окремих проєктів рішень щодо одного міського ресурсу.
Депутат не може підтримувати одні рішення в пакеті й не підтримувати інші. ВІн голосує за весь пакет — або не підтримує його повністю. Самостійно запропонувати винести окреме питання з пакета на окреме голосування звичайний депутат у Сумах не може. За Регламентом це право мають голова профільної постійної комісії або ініціатор розгляду питання.
Ми порівняли цю норму з регламентами інших міських рад. У всіх перевірених нами радах запропонувати вилучити окреме питання з пакета може будь-який депутат. У Сумах — ні.
Депутати Ірина Дяденко та Вадим Акпєров оскаржили цю норму Регламенту в суді.
17 вересня 2026 року Сумський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову у справі 480/2568/26.
Повний текст рішення депутатка Дяденко оприлюднила файлами на своїй Facebook-сторінці. Суд дійшов висновку, що оскаржена норма не порушує Конституцію та закони України, а встановлення такого порядку голосування відніс до дискреційних повноважень ради — тобто права обирати спосіб дії в межах закону.
Натомість з тексту рішення суду ми так і не зрозуміли, як депутат має реалізувати своє право голосування щодо кожного окремого рішення в пакеті, якщо з одними він згоден, а з іншими — ні?
На практиці ми вже бачили результат дії цієї норми: п'ять рішень щодо п'яти комунальних приміщень, які приватизував один підприємець, голосували одним пакетом.
Цим підприємцем був Ігор Гончаренко — засновник і директор благодійного фонду «Суми Незламні», діяльність якого публічно пов'язують з електоральними інтересами секретаря Сумської міськради Артема Кобзаря.
Про це ми писали в матеріалі «Як п'ять комунальних об'єктів опинились в одних руках».
Що залишається за рамками дослідження
Ми почали цей матеріал із 14,6% — показника з дослідження програми «Прозорі міста». Але ця цифра стала лише приводом подивитися на середовище, в якому сьогодні працює сумський бізнес.
Частину цього середовища видно без досліджень: оголошення про оренду комерційних приміщень, зачинені магазини, офіси та сервіси.
Дерева, що ростуть із занедбаних будівель на центральних вулицях. Фасади, які закликають цінувати своє, але якими ніхто не опікується.
Можна назвати це розумним словом — стагнація. Але насправді це занепад.
Головна причина очевидна — росія та війна.
Але частину середовища, в якому бізнес проходить цю війну, формує і саме місто. Тому залишається питання: чи всі підприємці проходять її в однакових умовах — принаймні там, де ці умови залежать від міської влади?
Війна колись закінчиться. А земля, приміщення, комунальне майно і рішення, ухвалені за цей час, залишаться.
І тоді можна буде подивитися не тільки на те, скільки бізнесів пережили війну в Сумах.
А й на те, кому належатимуть післявоєнні Суми.
Коли система не витримує навантаження й це стає небезпечним
Коментарі