Своє небо: сумський бізнес вкладає мільйони у власну ППО. Новий рівень захисту чи ризик «приватних армій»?
- 14 хвилин тому
- Читати 6 хв
Сумщина стала одним із регіонів, де впроваджують урядовий експериментальний проєкт із залучення бізнесу до малої протиповітряної оборони. Підприємства інвестують власні кошти у захист від російських дронів, а перші екіпажі вже мають результати. Водночас частина підприємців попереджає: головне — щоб допомога обороні не перетворилася на створення неконтрольованих силових структур
Бізнес і війна: нова модель захисту для прифронтової території
Сумська область стала одним із регіонів, де в умовах війни тестується новий підхід до захисту підприємств та критичної інфраструктури. Це реакція на нову реальність війни: російські безпілотники дедалі частіше атакують не лише військові об’єкти, а й виробництва, енергетику та цивільну інфраструктуру.
Для Сумщини, яка межує з Росією, час реагування часто вимірюється хвилинами
КМУ дозволив бізнесу створювати власні групи ППО: що це реально означає
Йдеться про Постанову Кабінету Міністрів України №1506 від 19 листопада 2025 року, де Уряд затвердив експериментальний механізм, за яким підприємства незалежно від форми власності можуть створювати власні групи протиповітряної оборони.
Головна ідея
Наголошується, що це не створення приватних армій. Юридично група ППО — це структурний підрозділ підприємства, який діє у взаємодії із ЗСУ та системою управління протиповітряною обороною. Координатором проєкту визначено Міністерство оборони України.
Завдання таких груп:
виявлення повітряних загроз;
спостереження та оповіщення;
захист об’єктів підприємства;
участь у нейтралізації ворожих повітряних цілей (зокрема БПЛА) у визначеному порядку.
Чому це важливо
Фактично держава визнає проблему: класична система ППО фізично не може прикрити кожен завод, енергетичний об’єкт чи громаду.
Особливо це актуально для:
енергетики;
промислових підприємств;
логістики;
критичної інфраструктури;
прикордонних територій на кшталт Сумщини.
Логіка схожа на децентралізацію оборони: стратегічні комплекси ППО працюють по складних цілях, а частину боротьби з дешевими дронами можуть взяти на себе локальні підрозділи.
Хто платить
Один із ключових моментів: фінансування передбачене переважно за рахунок самих підприємств або інших законних джерел.
Тобто бізнес може вкладатися у:
обладнання виявлення;
системи спостереження;
РЕБ;
дозволені засоби протидії;
підготовку персоналу.
Сумщина як учасник експерименту
Під час засідання Ради оборони області начальник Сумської ОВА Олег Григоров повідомив, що окремим питанням порядку денного стала реалізація урядового експериментального проєкту щодо створення приватних підрозділів ППО.
Перші результати
За словами очільника області, над цим напрямком уже працюють 12 підприємств Сумщини. Бізнес вкладає власні кошти у закупівлю обладнання, засобів протидії та підготовку екіпажів.
Пан Григоров в інтерв’ю медіа ресурсу Суспільне Суми зазначив:
"Кожен підрозділ отримує чіткі завдання. Бізнес Сумської області вже долучився мільйонами гривень. Сформовані екіпажі вже мають практичні результати зі знищення ворожих цілей"
Ключовим принципом нового механізму є те, що такі групи не працюють самостійно.
Екіпажі інтегруються у загальну систему протиповітряної оборони:
діють у координації з Повітряними Силами ЗСУ;
працюють у спільному інформаційному полі;
отримують визначені завдання;
проходять відповідне навчання.
Також на Раді оборони розглядалося питання можливого залучення до таких екіпажів військовослужбовців зі складу добровольчих формувань територіальних громад.
Конкретні рішення із цього питання посадовець публічно не розкривав із міркувань безпеки.
Суми підтримують розвиток малої ППО
Начальник Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко заявив, що громада Сум підтримує експериментальний проєкт.
За його словами, створення таких груп є продовженням розвитку багаторівневої малої ППО, до якої уже входять мобільні вогневі групи ДФТГ.
«Захист сумчан, критичної інфраструктури та виробничого потенціалу Сумської громади від ворожого терору – це абсолютний пріоритет. Лише за умови безпечного неба Суми зможуть повноцінно функціонувати»
Що отримує бізнес
Для підприємств у прифронтовому регіоні питання захисту — це питання виживання.
Один удар дрона може означати:
знищення дорогого обладнання;
зупинку виробництва;
втрату робочих місць;
зменшення надходжень до бюджету громади.
Водночас участь у приватній ППО сама по собі не дає автоматичного права на бронювання працівників. Як пояснив Олег Григоров, до екіпажів можуть залучатися люди від 21 року, які відповідають вимогам за станом здоров’я та законом. Тобто ті, хто не служить за віком.
Якщо підприємство є критично важливим, його працівники можуть мати бронювання за іншими чинними процедурами.
Позиція бізнесу: захист потрібен, але хто контролює зброю?
Ризики власних армій
Разом із підтримкою ідеї посилення безпеки серед підприємців є і застереження.
Генеральний директор сумського підприємства «Керамея» Іван Телющенко в інтерв’ю «Сумському полігону» звертав увагу на ризики, якщо процес створення таких структур втратить чітке державне управління.
Він критично оцінив можливість появи фактично «власних армій» підприємств, назвавши такий сценарій «махновщиною».
Його головна позиція: оборона повинна залишатися під єдиною вертикаллю державного та військового контролю.
"Це повинно бути організовано. Як цей зв'язок, як знати, коли наші летять, коли не наші. Чи є якісь ці засоби, радіоелектронних засобів, інформування – коли стріляти, коли не треба. Це все для військових, для збройних сил. Це цілі підрозділи, які одні там виїжджають, а другі сидять десь у підвалах над комп'ютерами, з потужними процесорами, і вони бачать це все. Ну я категорично проти".
Саме тому питання координації та контролю стає ключовим.
Позиція експертів
На необхідності чітких правил наголошують і профільні експерти.
Президент ГО «Українська авіаційна асоціація пілотів та власників літаків» Геннадій Хазан в коментарі для медіа ресурсу Сусіпльне Суми звернув увагу на низку практичних питань:
як екіпажі взаємодіють із військовими;
хто визначає повітряні цілі;
хто ухвалює рішення під час роботи;
як побудована система комунікації.
"Скажіть, будь ласка, а яким чином йде узгодження з військовими цієї діяльності? Яким чином визначаються цілі? Чи є людина, яка призначена для комунікації? Чи ці приватні повітряні сили гатять по всьому, що знаходиться в повітрі? А чи визначені сектори для обстрілів? Куди ті пулі, які не попадуть в об'єкт, куди вони прилетять? На превеликі жаль вже є приклади, коли кулі попадають в автомобілі, коли кулі попадають в будинки. Зрозуміло, це війна, і ми це все розуміємо. Але з останньої, можна так, на превеликі жаль, скажу, з крайньої обстріла міста Дніпро, є люди постраждали, по яким прилетіли оті вторичні уламки.Я задав питання військовим, чи ви що знаєте про злагодження. Вони кажуть, ми це чули, але яким чином буде злагодження, у нас відповіді нема".
Від відповідей на ці питання залежатиме ефективність нової моделі.
Світовий досвід
Ідея залучення цивільного сектору до оборони не є унікальною.
🇮🇱 Ізраїль: найсхожіша логіка
В Ізраїлі, який живе під загрозою ракетних атак, бізнес та громади є частиною загальної системи безпеки. Країна десятиліттями будує багаторівневу оборону через постійну загрозу ракет і дронів.
У них:
великі підприємства мають власні служби безпеки;
критична інфраструктура має спеціальні плани оборони;
персонал проходить підготовку;
приватний сектор інтегрований із державною системою цивільної оборони.
Але важливо: бізнес не купує собі окремий Iron Dome біля заводу.
Система типу Iron Dome залишається державно-військовою. Приватники допомагають ресурсами, укриттями, спостереженням, стійкістю підприємств.
Модель:
держава збиває → бізнес допомагає вижити та швидко відновитися.
🇫🇮 Фінляндія: модель “тотальної оборони”
Фінляндія розвиває модель «тотальної оборони», де підприємства також мають визначену роль у кризових ситуаціях. Це, мабуть, найближче Україні за філософією.
Finland десятиліттями готувалася до загрози з боку РФ.
Там держава залучає:
бізнес;
муніципалітети;
громадян;
промисловість.
Компанії заздалегідь мають плани:
як працювати під час війни;
як захищати виробництво;
як підтримувати армію.
Модель:
оборона країни — це не лише справа армії
🇬🇧 Велика Британія у Другу світову
Є дуже цікавий історичний аналог, як британський бізнес врятував країну та виграв війну
Британські підприємці за пів року створили потужну військову авіапромисловість під бомбардуваннями Третього рейху
Під час The Blitz заводи мали:
власні пожежні команди;
спостерігачів за авіацією;
аварійні групи;
підготовлений персонал.
Працівники фактично були частиною системи виживання промисловості.
Що відрізняє Україну
Українська модель більш радикальна через характер війни.
Причина — дешеві дрони.
Наприклад:
дрон умовно коштує десятки тисяч доларів → летить у завод вартістю сотні мільйонів.
Витрачати дорогу ракету ППО на кожен такий дрон економічно складно.
Тому світ поступово рухається до моделі:
велика ППО → ракети/авіаціялокальні групи → дрони й малі загрози
Закрити небо над Сумами
Для громади Сум та громад Сумщини вцілому — питання протиповітряного захисту давно перестало бути лише військовою темою.
Місто, яке живе поруч із кордоном із Росією, щодня відчуває нову реальність війни — коли загрозою стають не тільки ракети, а й масові атаки дешевих безпілотників.
Повністю закрити небо над кожним підприємством лише великими системами ППО сьогодні неможливо. Саме тому тестується ідея додаткового рівня оборони — малої ППО, яка має швидше реагувати на локальні загрози.
Приватні групи підприємств у цій системі — не заміна армії, а ще один можливий елемент захисту міста.
Збережене підприємство у Сумах — це не лише врятоване обладнання.
Це люди, які залишаються працювати. Це зарплати для родин. Це податки для громади. Це сигнал, що прифронтове місто продовжує жити.
Але головний виклик нового підходу — знайти баланс: використати можливості бізнесу для захисту Сум і водночас залишити оборону під єдиним державним управлінням.
Бо справжня мета — не створити окремі «фортеці» навколо підприємств.
Мета — Своє небо над Сумами.
#СумськийПолігон. Ми не шукаємо винних. Ми перевіряємо, чи витримує система навантаження реальністю.
Коментарі