Суми на межі. Чому знову символічні рішення?

29 лип.
Читати 4 хв

70 мільйонів на сітки. Чи можна символічними рішеннями захистити прикордоння?

Фото: Олег Григоров / Сумська ОВА — *Фото:* *Олег Григоров / Сумська ОВА*

Перший робочий візит нового Прем'єр-міністра на Сумщину приніс конкретне рішення — 70 млн грн на продовження облаштування антидронового захисту. Однак виникає закономірне питання: чи відповідає масштаб допомоги масштабу загроз?

Безумовно, будь-яке додаткове державне фінансування для прифронтової громади є важливим сигналом. Але 70 мільйонів гривень для міста, бюджет якого становить близько 5 мільярдів гривень, — це радше точкове рішення, ніж системна відповідь на виклики війни.

Сумщина, Суми сьогодні потребують не разових фінансових вливань, а системних дій. Робочі візити керівництва держави важливі тоді, коли їхнім результатом стають рішення, співмірні з реальними потребами регіону. Для Сумщини сьогодні головною потребою є питання виживання.

Що потрібно?

Чи варто відкуповуватися від прикордонної області десятками мільйонів гривень, коли йдеться про безпеку тисяч людей?

Антидроновий захист був потрібен Сумщині... ще позавчора.

*Три влучання по АЗС у Сумах: що розповідають очевидці*

*26 лютого російські безпілотники вдарили по автозаправній станції у Ковпаківському районі Сум*

Про це говорили військові, журналісти, самі мешканці. Сьогодні ж ситуація змінилася: місто дедалі частіше опиняється під ударами керованих авіабомб, а це вже зовсім інший рівень загрози.

росія неодноразово публічно заявляла про наміри створити так звану «буферну зону» вздовж українського кордону. Для Сумщини, яка має найдовший серед прикордонних областей України кордон із Росією — понад 560 кілометрів, — такі заяви реальна загроза. Для Сум, які розташовани на відстані 30 км від кордону — це критична небезпека.

Якщо держава справді не хоче допустити реалізації такого сценарію, її відповідь має бути співмірною із загрозою.

Сумщина потребує не точкових рішень, а системного посилення оборони: збільшення спроможностей Сил оборони України, зміцнення військової присутності в регіоні, розвитку інженерного захисту та, найголовніше, посилення спроможностей із прикриття повітряного простору. Лише це здатне відсунути ворога від обласного центру та прикордонних громад і реально змінити безпекову ситуацію.

Якщо ж із тих чи інших причин цього поки що неможливо досягти, то антидронові конструкції самі по собі не здатні кардинально змінити ситуацію. Вони можуть зменшити окремі ризики, але не усувають головної проблеми — постійної загрози з неба.

Сумщина сьогодні потребує не жестів і не символічних рішень.

Вона потребує державної стратегії захисту прикордоння.

Бо ціна недостатніх рішень вимірюється не кілометрами захисних сіток і не сумами бюджетних асигнувань.

Вона вимірюється безпекою людей, стійкістю прикордонних громад і здатністю України втримати свій північний рубіж.

Суми нервуються. І це вже неможливо приховати

Це відчувається не лише в соціальних мережах, а й у повсякденних розмовах, настроях людей та зростанні взаємних претензій.

Найгірше, що дедалі частіше хвиля емоцій спрямовується проти тих, кому Суми значною мірою завдячують тим, що навесні 2022 року вистояли, — бійців добровольчих формувань територіальних громад. Саме вони першими стали на захист області, коли ситуація була критичною.

Якщо сьогодні виникають питання щодо їхнього забезпечення, підготовки чи оснащення, то вони мають бути адресовані не добровольцям. Вони мають бути адресовані системі. Адже за роки повномасштабної війни держава та органи влади мали зробити все можливе, щоб сили оборони прикордонного регіону були максимально готовими до нових викликів.

Загрози для Сум не зменшувалися — вони лише посилювалися. Відповідно й головним пріоритетом державної та місцевої політики мало стати системне зміцнення обороноздатності області.

Саме тому сьогодні суспільство має право ставити незручні запитання.

Чи були питання безпеки справді безумовним пріоритетом?

Чи достатньо коштів було спрямовано на підготовку прикордонного регіону до можливого загострення?

Чи відповідали бюджетні рішення реальним викликам, із якими сьогодні стикається Сумщина?

На кого працює бюджет?

Не менш важливим є питання ефективності використання бюджетних ресурсів.

Поки прикордонні громади живуть під постійною загрозою російських ударів, кожна бюджетна гривня має працювати насамперед на безпеку людей. Саме тому суспільство котрий рік очікує перегляду бюджетних пріоритетів та концентрації ресурсів там, де вони сьогодні здатні реально зберегти життя.

І це стосується, зокрема, фінансування адміністративного апарату та структур, які продовжують утримуватися коштом бюджету навіть тоді, коли окремі прикордонні громади через війну вже не можуть повною мірою виконувати свої функції. Такі рішення потребують відкритого пояснення та чесної оцінки їхньої ефективності.

У прикордонній області головним критерієм будь-яких бюджетних видатків має бути одне запитання: чи робить це людей більш захищеними?

Якою буде зима, якщо вона у нас буде...

І поки ми вкотре обговорюємо підготовку до опалювального сезону, відновлення енергетики чи ремонт теплової інфраструктури, варто чесно відповісти на запитання: для кого це все робиться, якщо не зможемо захистити Суми з повітря?

Будь-які вкладення в енергетику, тепло, водопостачання чи соціальну інфраструктуру ризикують знову перетворитися на руїни, якщо ворог і надалі матиме можливість безкарно бити по місту керованими авіабомбами, ракетами чи новими реактивними безпілотниками.

Людям потрібні не лише обіцянки відбудови. Людям потрібна бодай надія, що завтра ці об'єкти не будуть знову зруйновані.

Саме тому першочерговим завданням має бути не ліквідація наслідків, а створення умов, за яких цих наслідків буде значно менше.

Що пишуть люди?

Що далі?

Після активізації ворога на Сумському напрямку до області вже приїжджали високопосадовці. Президент Володимир Зеленський особисто говорив про посилення ППО для Сумщини.