Як влада у Сумах комунікує з громадою: #СумськийПолігон запускає опитування

12 трав.
Читати 3 хв

Оновлено: 14 трав.

«Сумський Полігон» запускає опитування щодо інформаційної політики Сумської міськради, аби зрозуміти, як мешканці оцінюють рівень відкритості та взаємодії міської влади з громадою.

Чи чує влада свою громаду під час війни

В умовах повномасштабної війни інформація стала не менш важливою, ніж гуманітарна допомога, укриття чи робота критичної інфраструктури. Для прифронтових громад, якою є Сумська, відкритість влади, швидкість реагування та чесний діалог із людьми напряму впливають на рівень довіри, стійкість суспільства та здатність громади проходити через кризу.

Сьогодні жителі очікують не лише офіційних повідомлень чи звітів. Люди хочуть розуміти логіку рішень, бачити реакцію на проблеми та відчувати, що їхній голос справді має значення. Саме тому комунікація між владою та громадою під час війни повинна бути двосторонньою.

Досвід Сум, який неможливо забути

24 лютого 2022 року Суми та Сумська громада фактично залишилися сам на сам із ворогом. Місто понад місяць перебувало в облозі, тому справжню ціну інформації знає кожен, хто тоді знаходився всередині ворожого кільця.

У ті дні люди власними силами створювали алгоритми дій, протоколи безпеки та взаємодопомоги. Об’єднувалися у чатах, підтримували одне одного у соціальних мережах, передавали інформацію про небезпеку, евакуацію чи гуманітарну допомогу.

Навіть звичайне ранкове привітання ставало знаком того, що люди живі та тримаються.

Цей досвід народної комунікації навряд чи буде забутий.

Саме тому сьогодні логічно очікувати, що присутність влади має не замикати діалог, а навпаки — робити його ширшим, відкритішим та чеснішим.

Соціальні мережі вже стали публічним простором громади

Формально соціальні мережі не є офіційними джерелами Сумської міської ради у юридичному розумінні. Але в умовах війни саме вони фактично стали головним каналом комунікації між владою та людьми. І цей статус їм надала не система — його надала громада.

Саме мешканці щодня заходять у Facebook, Telegram чи інший додаток, щоб отримати оперативну інформацію про безпекову ситуацію, наслідки обстрілів, роботу транспорту, комунальних служб чи рішення влади.

Саме там люди ставлять питання, шукають відповіді та намагаються бути почутими.

Тому, коли у таких каналах починають блокувати користувачів, приховувати коментарі або уникати незручних запитань — це вже не просто питання модерації сторінки. Це питання довіри між владою та громадою.

Бо якщо соціальні мережі використовуються як основний інструмент публічної комунікації влади з громадою, то й відповідальність за відкритість діалогу там має бути відповідною.

Як формується довіра

У воєнний час довіра стає стратегічним ресурсом. Її неможливо забезпечити лише офіційними повідомленнями чи красивими звітами. Люди хочуть чесної розмови — навіть про складні теми, проблеми чи помилки.

Попередні цифри опитування свідчать: більшість респондентів вважають, що інформування з боку влади присутнє, однак бракує повноцінного діалогу з громадою. Ще майже чверть опитаних вважає, що у публічній комунікації переважає піар-складова.

Водночас лише незначна частина учасників опитування оцінила комунікацію як повністю відкриту. Це може свідчити про запит громади не лише на офіційні повідомлення, а й на реальну взаємодію та пояснення рішень.

Для демократичного суспільства навіть критичні оцінки — це не загроза, а можливість побачити реальні настрої людей та покращити взаємодію. Особливо у воєнний час, коли напруга в суспільстві висока, а потреба у чесній комунікації лише зростає.