«Плівки Міндіча» дісталися Сум: як державний «Насосенергомаш» міг стати ланкою мільйонної схеми
- 24 лип.
- Читати 2 хв
Фігуранти «плівок Міндіча» могли використовувати сумський завод для перепродажу деталей «Енергоатому» через приватну компанію
Сумський завод «Насосенергомаш», який після конфіскації у російських власників перейшов під контроль держави, опинився в центрі нового антикорупційного скандалу. За даними народного депутата Ярослава Железняка, підприємство згадується у так званих «плівках Міндіча» як один із елементів схеми, через яку з державних підприємств могли виводитися десятки мільйонів гривень.
Йдеться про завод, що виробляє обладнання для атомної енергетики та інших стратегічних галузей. У 2022 році його стягнули в дохід держави через зв'язок із російськими власниками, а у 2024 році АРМА передала актив в управління НАЕК «Енергоатом».
Як працювала схема
За інформацією, оприлюдненою Ярославом Железняком, ключову роль у схемі відігравало ТОВ «НВП "АТЕН"», яке також згадується у розмовах фігурантів «плівок Міндіча».
За словами депутата, механізм виглядав так:
приватна компанія «АТЕН» вигравала тендери;
після цього закуповувала необхідні матеріали через інші підприємства;
матеріали передавалися на «Насосенергомаш»;
сумський завод виготовляв необхідні комплектуючі;
готову продукцію «АТЕН» продавав уже безпосередньо «Енергоатому».
Фактично державний завод виконував виробничу роботу, тоді як приватний посередник отримував основну частину прибутку.
Різниця — десятки мільйонів
Як приклад Железняк навів один із тендерів.
За його словами, повний виробничий ланцюг коштував компанії «АТЕН» приблизно 122 млн гривень, тоді як безпосередня робота «Насосенергомашу» оцінювалася лише у 7 млн гривень.
Водночас «Енергоатом» заплатив за готову продукцію вже 149 млн гривень.
«В ідеальному світі "Енергоатом" мав би замовити потрібні деталі напряму в насосного заводу. Скоріш за все, це було б дешевше, та й суто робота заводу коштувала приблизно 7 мільйонів гривень», — зазначає Ярослав Железняк.
Чому це важливо
«Насосенергомаш» є одним із ключових машинобудівних підприємств Сумщини та виробником обладнання для української атомної енергетики.
Саме тому будь-які підозри щодо використання державного підприємства у схемах із приватними посередниками можуть мати не лише економічні, а й стратегічні наслідки.
Особливу увагу викликає той факт, що підприємство перейшло під контроль держави саме для того, щоб працювати в інтересах України після конфіскації активу у російських власників.
Справою вже займаються правоохоронці
За словами Ярослава Железняка, описана схема вже перебуває у полі зору українських антикорупційних органів.
Наразі офіційних результатів розслідування правоохоронці не оприлюднили, а всі фігуранти користуються презумпцією невинуватості до набрання законної сили рішенням суду.
Якщо озвучені у розслідуванні факти підтвердяться, справа може стати одним із найгучніших прикладів того, як навіть після націоналізації стратегічного підприємства державні закупівлі могли використовуватися для отримання надприбутків приватними структурами.
Коли система не витримує навантаження й це стає небезпечним
Коментарі