«Янгол з дитиною» чекає на захист, а бездіяльність влади — на свою «Голгофу»: хто збереже Суми для нащадків?
Оновлено: 3 жовт.
Дві пам’ятки національного значення, кладовище після удару КАБом і погоджений проєкт тимчасового захисту. Ціна його реалізації — 1,4 мільйона гривень. Чому скульптури Круазі досі стоять просто неба?
У Сумах, де з початку року впало 195 КАБів, влада діє капітально, з розмахом, вирішуючи питання мільйонними вкладеннями. Натомість громадяни нерідко отримують пшик. А місто "просипається крізь пальці", як написав про Суми наш земляк, знаний український письменник, а зараз воїн — Владислав Івченко.
Нові їдальні у школах — у місті, де з 21,5 тисячі школярів щоденно очно навчаються лише понад 5 тисяч, а інші сидять по домівках або навчаються у змішаному форматі. Квітники як ознака стабільності. Фотозони з амбіцією незламності. Басейн, в який вже під час війни вклали 28 мільйонів гривень і де не обійшлося без фінансового скандалу. Діти басейн не відвідували. А 23 вересня 2026 року у його дах влучив російський далекобійний снаряд.
Тим часом понівечені КАБами житлові будинки чекають на ті самі капітальні вкладення, містяни — з острахом на чергову атаку та осінньо-зимовий період.
А на Центральному кладовищі на елементарний захист сподіваються «Янгол з дитиною» та «Голгофа».
Дві монументальні роботи французького скульптора Аристида Круазі.
Дві пам’ятки національного значення.
Їх не можна виростити. Поставити нові. Виготовити ще раз.
Їх можна лише зберегти.
Хоча б для того, аби було що показувати черговому іноземному партнеру, якими так любить хизуватися влада, наприклад, жителям французького Орлеану, з яким Суми запартнерили.
Бо якщо так піде й далі, показувати буде нічого.
Ціна питання
Ідея захистити скульптури існує не лише на словах.
На замовлення Департаменту інфраструктури міста Сумської міськради ТОВ «Сумський інститут архітектурного планування» (СІАП) розробило проєктні рішення — плани і фасади тимчасових захисних конструкцій над двома пам’ятками Аристида Круазі.
Проєкт був готовий у грудні 2025 року. У січні 2026-го його розглянуло Міністерство культури і не заперечило проти запропонованих рішень.
Вартість реалізації — 1 410 550 гривень.
А от грошей на неї в бюджеті не передбачили.
Багато?
Дивлячись на те, з чим порівнювати.
Бюджет Сум на 2026 рік прогнозується на рівні близько 5,5 мільярда гривень.
Загальний бюджет Департаменту інфраструктури, на балансі якого перебувають ці пам’ятки, — майже 1,7 мільярда гривень.
Водночас 1,4 мільйона гривень Сумська міська рада запланувала на 2026 рік на висвітлення власної діяльності.
А 1 366 579 гривень за 2025 рік отримала як зарплату у виконкомі заступниця міського голови.
Це різні статті видатків. Ми не стверджуємо, що гроші з однієї можна просто перекласти в іншу.
Ми порівнюємо масштаб.
1 410 550 гривень — щоб захистити дві пам’ятки національного значення.
Приблизно стільки ж — один рік розповідей міської ради про власну діяльність.
І приблизно стільки ж — річна зарплата посадовиці.
Отже, рішення є, проєкт є, погодження є, ціна відома. Немає тільки самого захисту.
То справа лише у 1,4 мільйона гривень? Не факт.
До речі, нещодавно ми писали про реставрацію сумської Альтанки. Так от, там усе навпаки: реставрація вже розпочалася, а проєкту, кошторису та дозволу на проведення робіт у відкритому доступі ми так і не знайшли.
Нащадкам від Харитоненків
Обидві роботи Аристида Круазі на Центральному кладовищі Сум пов’язані з родиною Харитоненків. Але з’явилися вони там у різний час і за різних обставин.
«Янгол з дитиною», або «Два янголи», — пам’ятник маленькій Зінаїді Харитоненко, доньці Павла та Віри Харитоненків, яка померла від дифтериту 1889 року.
Історія його створення доволі цікава. Тривалий час існувала версія, що Харитоненки побачили готову роботу Круазі в Парижі й придбали її. Однак дослідження Павла Кушнірова та Аніти Менгоззі вказує на інше: у французькому Musée de l’Ardenne зберігся ескіз майбутнього пам’ятника, датований серпнем 1889 року — вже після смерті Зінаїди. Тобто скульптуру створювали саме на замовлення родини.
Круазі працював над образом за фотографіями дитини, а мармурові «Deux anges» («Два янголи») показали на Салоні 1891 року й після цього відправили до Сум. Автор французького дослідження окремо дякує Аніті Менгоззі та Павлу Кушнірову за матеріали й уточнення.
«Голгофа» з’явилася на родинному похованні Харитоненків пізніше. Це вже велика багатофігурна композиція Круазі, створена для родинного поховання Харитоненків після смерті Івана Харитоненка. Її встановили наприкінці XIX століття.
Так у Сумах опинилися дві монументальні роботи французького скульптора.
А далі починається вже не французька і не мистецька історія.
Бюрократична.
Новітня історія скульптур
У 2009 році обидві роботи внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки національного значення.
У 2012 році їх зарахували до комунальної власності та вирішили передати на баланс КП «Спеціалізований комбінат». Але підприємство їх на баланс не взяло.
Зрештою місто замовило оцінку. Дві роботи Круазі оцінили разом у 5 187 314 гривень.
І лише 24 липня 2020 року за актом приймання-передачі їх передали на баланс Департаменту інфраструктури міста.
Тобто Харитоненкам наприкінці XIX століття знадобилося замовити роботи у відомого французького скульптора і привезти їх до Сум.
А сучасним Сумам знадобилося кільки років, аби визначитися, хто в місті має за них відповідати.
Захистити не можна втратити
Скульптури простояли на Центральному кладовищі майже 130 років, перш ніж у 2020 році міська влада отримала вимогу провести їх реставрацію. Чи мала громада самостійно брати на себе реставрацію пам’яток національного значення — окреме питання. Як і те, хто мав її фінансувати, де шукати фахівців відповідного рівня і наскільки масштабна реставрація доречна зараз, під час війни.
Сьогодні мова про інше.
Мова про те, щоб ці скульптури банально до неї дожили.
Для цього є значно простіше рішення — тимчасові захисні конструкції.
Проєкт є. Погодження є. Ціна відома — 1 410 550 гривень.
Чого немає — волі чи розуміння того, що країна може втратити?
Харитоненки залишили Сумам те, що пережило імперію, революції, дві світові війни і майже 130 років просто неба. І не втратило цінності.
Нашому поколінню не треба створювати це заново.
Треба лише зберегти. Захистити.
Бо наступного разу питання може бути вже не «скільки коштує захист?», а «чому ми його не зробили, коли ще могли?»
Тож ми на шляху до власної Голгофи. І дай нам Боже поруч Янгола.
Коли система не витримує навантаження й це стає небезпечним
Коментарі