“Зверніть на нас увагу. Ми ще живі..."
- 9 трав.
- Читати 9 хв
Оновлено: 10 трав.
Юрій Кучмєєв - про те, чому екстрені служби не їдуть на виклики до старостатів і до чого тут мільйони бюджету Сум
Чому пожежники та швидка допомога відмовляються виїжджати на виклики? Що відбувається з транспортом? І чому при вільних сотнях мільйонів гривень у бюджеті громади люди змушені виживати фактично власними силами?
Сумська територіальна громада — це не лише обласний центр, а й чотири старостинських округи (Стецьківський, Піщанський, Великочернеччинський та Битицький), які сьогодні перебувають під постійною загрозою ворожих атак.
Проте події останніх місяців, наприклад у Стецьківському старостаті, дедалі більше переконують місцевих мешканців, що округи залишилися сам на сам зі своїми проблемами.
Про це у проєкті «Полігон лідерства» говоримо з Юрієм Кучмєєвим — головою ГО «Адвокація громади» та одним із публічних представників Стецьківського старостинського округу.
Парадокси Сумської влади
Гарантувати безпеку та захист жителям, надання громадянам належного доступу ....
Це тези з пріоритетів міської влади. А що насправді?
Дивитися розмову
Пожежа у Стецьківці: могла згоріти ціла вулиця
Життя у Стецьківці сьогодні складно назвати безпечним.
Прильоти дронів, пожежі та вибухи поряд із житловими будинками стали буденністю для місцевих мешканців.
Нещодавно в центрі села після ворожого удару загорівся приватний будинок. Полум’я було настільки сильним, що загрожувало перекинутися на сусідні будинки густонаселеної вулиці. Проте підрозділи ДСНС на місце так і не приїхали.
«Над цим будинком навіть була натягнута антидронова сітка, і люди сподівалися, що хоча б під неї рятувальники приїдуть. Але не допомогли. Сусіди згуртувалися і до ранку з відрами та кружками гасили полум’я самотужки. Лише дивом не постраждали люди і відсутність вітру не дала вогню знищити всю вулицю», — розповідає Юрій Кучмєєв.
За його словами, це вже не перший подібний випадок.
Близько місяця тому у центрі села горів магазин, але пожежна також не змогла оперативно прибути через безпекову ситуацію. У мешканців виникає закономірне питання:
«Ми що, кинуті напризволяще в межах однієї Сумської громади?»
Смерть чоловіка через відмову «швидкої» та 600 вільних мільйонів
Ще більш трагічний випадок стався в середині березня. 50-річний чоловік, повний сил, помер недочекавшися карети екстреної допомоги, а швидка відмовилася приїхати на виклик з міркувань безпеки для бригади.
«Швидку викликали неодноразово ще з вечора 24 березня. Зранку стало відомо, що людина померла. Коли приїхали журналісти, керівництво екстреної медицини заявило: "Ми боїмося виїжджати, у нас немає приладів виявлення дронів, немає РЕБів і не вистачає броньованих автомобілів. Ми скрізь звертаємося, але нам нічого не надають"».
За словами пана Юрія, така риторика викликає величезний дисонанс. З відкритих джерел відомо, що вільний залишок бюджету Сумської громади за 2025 рік (ред.) становить близько 600 мільйонів гривень. Проте коштів на базове оснащення служб порятунку для старостатів чомусь не знаходиться.
«Люди бачать, як керівництво міста проводять форуми, їздить на зустрічі. Суми живуть. А на окраїнах помирають люди через ненадання допомоги, як у Середньовіччі!»
Місто і старостати: влада ділить громаду на «своїх» і «чужих»
Юрій Кучмєєв публічно звертався до керівництва громади з вимогою забезпечити роботу екстрених служб у селах. Але реакції нуль.
«Таке враження, що для керівництва є місто Суми і є якісь "бідні родичі" в старостатах, яким ніби і треба допомогти, але "самі впораються". У нас є міська і обласна військові адміністрації, міська рада. Невже не можна напрацювати алгоритм? Немає броньовиків у швидкої — залучіть ДФТГ (Добровольчі формування територіальної громади). Але їх теж треба забезпечити, бо зараз вони майже все купують власним коштом».
Поки посадовці ігнорують проблему, мешканці сіл продовжують жити в постійному страху залишитися без медичної та рятувальної допомоги у критичний момент.
Староста «один у полі» та ліквідація наслідків самотужки
Ще одна проблема Стецьківки — повна відсутність комунікації та допомоги з боку міської влади після обстрілів.
За останні півроку ніхто з посадовців міськради не приїжджав до старостату. Староста села працює в режимі 24/7 абсолютно один. У його прямому підпорядкуванні немає жодного працівника, який міг би допомогти в організації роботи чи ліквідації наслідків прильотів.
«У місті Суми після прильотів одразу виїжджають комунальні служби. У старостатах ніхто не виїжджає, ніхто не допомагає забивати вікна чи прибирати уламки. Староста сам шукає матеріали, сам вантажить їх на своє авто і разом із небайдужими підприємцями та мешканцями ліквідовує наслідки. До речі, його власний автомобіль нещодавно спалили ворожим дроном. І новий пікап для роботи йому дала не міська рада, а благодійна організація».
Життя тисяч людей без протоколів дій
У селах і селищах старостинських округів Сумської громади до повномасштабного вторгнення проживало понад десять тисяч людей. У Стецьківському старостаті — близько чотирьох тисяч, і зараз там залишається більше двох тисячі мешканців, серед яких чимало сімей із дітьми, пенсіонерів та людей з інвалідністю.
Хоча ситуація з атаками дронів загострюється, влада Сум досі не запропонувала мешканцям жодних програм чи можливостей для евакуації найвразливіших категорій.
«Багато хто виїхав сам, але не у всіх є фінансова та фізична можливість це зробити. Я не кажу про примусову евакуацію всього старостату, але запропонувати допомогу тим, хто цього потребує — це прямий обов'язок влади міста та області. Бо наразі, якщо людині стає зле, швидка пропонує: "Вивезіть хворого з села на окраїну міста, і там ми його заберемо". А якщо людину не можна транспортувати? Хто має ризикувати своїм життям, щоб вивезти її з-під обстрілів?»
Магазини працюють лише на ентузіазмі місцевих підприємців
Садочки та школа у Стецьківці працюють дистанційно. Життя в селі продовжується багато в чому завдяки підприємцям, які народилися і виросли тут.
«Продуктові магазини працюють виключно на ентузіазмі їхніх власників. Розуміючи ситуацію, ці люди ризикують власним життям, возять продукти харчування, щоб мешканці старостату хоч якось відчували себе інтегрованими в життя і не покинутими остаточно».
Битва за автобус та політичні ігри навколо транспорту
Окремою довгою епопеєю для Стецьківки стала боротьба за комунальний транспорт. Після приєднання до Сумської громади перевезення в село продовжував здійснювати приватний перевізник, але транспорту катастрофічно бракувало, адже більшість мешканців працює в Сумах.
Юрій Кучмєєв неодноразово порушував питання запуску комунальних автобусів, але воно блокувалося роками. Причина виявилася суто політичною.
«Питання транспорту в Сумській громаді дуже заполітизоване. Його лобіюють певні депутати. Після останньої реорганізації в міськраді транспортну сферу повністю віддали представникам забороненої ОПЗЖ. А кінцевим бенефіціаром маршруту, який їздив до Стецьківки, був один із керівників фракції цієї партії, який зараз курує весь міський транспорт. Тому продавити це справедливе питання було надзвичайно важко».
Вирішити проблему вдалося завдяки петиції пана Юрія, яка за рекордні 7 днів набрала необхідну кількість голосів, та тиску небайдужих депутатів на керівництво міськради.
Тимчасове рішення чи нова пастка? Чому мешканці бояться повернення приватного перевізника
Міська влада нарешті пустила комунальний транспорт до Стецьківки. Сталося це лише після того, як приватний перевізник раптово відмовився виходити на маршрут через «безпекову ситуацію», залишивши людей без можливості дістатися на роботу в Суми.
Проте тріумф виявився недовгим. Радість мешканців затьмарив наказ голови міської військової адміністрації.
«У наказі написано, що комунальний транспорт курсуватиме "тимчасово, на час вимушеного простою приватного перевізника". Що це за "вимушений простій"? Виходить так: "поки нам не цікаво — їздьте комунальним, а як ситуація покращиться, ми знову повернемо старі маршрутки, які перебувають у незадовільному стані"».
Він нагадує, що раніше приватний перевізник сам встановлював ціну на проїзд, і вона була комерційною, а не такою, як у місті. І хоча за законом саме виконком громади має регулювати тарифи на приміських маршрутах у межах своєї ОТГ, це питання свідомо гальмувалося. Пан Кучмєєв попереджає місцеву владу: повернути неякісні послуги «по-тихому» вже не вийде, адже мешканці слідкують за ситуацією.
Дивитися розмову
Ціна правди
«Рветься до влади»: як влада реагує на критику
Після того як Юрій Кучмєєв публічно озвучив проблеми Стецьківки — відсутність транспорту, пожежних та швидкої допомоги, — очільник громади Артем Кобзар звинуватив його в тому, що він нібито просто «рветься до влади».
«Я розцінюю цей спіч як погану спробу самозахисту. Ну добре, припустімо, він так вважає. Але як це змінює факт, що згорів будинок? Як це змінює те, що не приїхали екстрені служби і що вони не забезпечені засобами радіоелектронної боротьби? Це його прямі обов'язки — забезпечити життєдіяльність у громаді».
Пан Юрій наголошує, що замість реальних дій — створення груп прикриття, забезпечення їх РЕБами, сіткометами чи дронами-перехоплювачами — владі простіше звинуватити активіста.
«Мешканці громади — це роботодавці, а керівник — це найнятий працівник. Роботодавець запитує: "Що зроблено?". А у відповідь — нічого. Звичайно, наші питання руйнують їм вибудовану інформаційну картинку. На піар міської влади виділено близько 3 мільйонів гривень: показують якісь форуми, наради, ніби війни і немає. А те, що на окраїні померла людина, бо не приїхала швидка, ламає цей ідеальний фасад».
Уже не у виконкомі та чи помилилася Стецьківка, приєднавшись до Сум
Донедавна Юрій Кучмєєв був членом виконкому Сумської міської ради, де міг офіційно відстоювати інтереси всіх старостатів за квотою депутатської фракції "Сила і честь". Але влітку минулого року під час переформатування Сумської міськради його кулуарно вивели зі складу цього органу. Навіть двоє депутатів його ж фракції (Ірина Купрейчик та Олександр Кисіль) проголосували за новий склад без його участі, після чого він написав заяву про вихід із партії і нині залишається безпартійним громадським активістом.
Незважаючи на ігнорування потреб села міською владою, Кучмєєв не шкодує, що під час реформи децентралізації Стецьківка приєдналася саме до Сум, а не до сусідньої Хотінської громади.
«Доля Хотінської громади відома всім: через постійні російські обстріли її де-факто майже не існує, люди змушені були виїхати. Шлях Стецьківки до Сум був вірним. Майже всі мешканці села працюють у місті, залишають там свої податки. Те, що нинішні очільники нас не чують — це проблема конкретних керівників. Але ми докричимося до них і доб'ємося, щоб старостати були повністю інтегровані в міську інфраструктуру, а не вважалися якимось додатком чи селом "нижчого ґатунку"».
Тенденція до узурпації влади та роль громадського сектору
Втративши офіційну платформу у виконкомі, Юрій створив ГО «Адвокація громади». На його думку, сьогодні громадський сектор стає навіть ефективнішим за офіційні структури міськради, адже дозволяє відкрито говорити про проблеми, які намагаються замовчати.
«Останні рішення міськради, наприклад, щодо пакетних голосувань, свідчать про тенденцію до узурпації влади. Вони повністю обмежують права депутатів і виборців. Тому головна мета нашої організації — захист основ місцевого самоврядування і прав мешканців, щоб вони не були затоптані і забуті».
Як громада втратила 3 мільйони грвень на рік через бюрократію та некомпетентність міської влади
Замість того, щоб зміщувати акценти та звинувачувати критиків у бажанні «дорватися до влади», керівництво міста має зайнятися реальними проблемами. Він наголошує на необхідності докорінної зміни інформаційної політики: замість постановочних відео про варіння плову чи уявні інвестиції, влада повинна показувати справжні виклики та ставити дедлайни їх вирішення. З моменту трагічної смерті чоловіка у Стецьківці минув понад місяць, але міська влада досі не зробила нічого, щоб убезпечити роботу «швидкої».
Натомість очільники розповідають про пошук інвестицій. Як це працює насправді, Юрій Кучмєєв пояснює на прикладі з власного досвіду роботи у виконкомі.
«До керівництва міста звернулася потужна організація, у якій працює до 100 осіб із середньою зарплатою понад 30 тисяч гривень. Керівник попросив виділити ділянку землі для будівництва власного офісу, щоб зареєструватися в Сумах. Це означало б надходження до нашого бюджету близько 3 мільйонів гривень ПДФО щороку. Артем Миколайович нібито зацікавився, але керівника організації почали роками "ганяти" по департаментах: то немає землі, то немає порядку її виділення».
Після року бюрократичної тяганини підприємцю це набридло, і він звернувся до сусідньої громади.
«Голова тієї громади одразу викликав землепорядника, показав карту і сказав: "Показуйте, що вам подобається". Організація обрала ділянку, і за місяць-два питання було вирішене голосуванням на сесії. На сьогодні організація зареєстрована в сусідній громаді, а Суми через некомпетентні дії нинішнього керівництва втратили 3 мільйони гривень щорічних надходжень».
«Спочатку розберіться у себе в домі, а потім їздіть за кордон»
Ця історія є ілюстрацією справжньої інвестиційної політики нинішньої міської влади. Він критикує закордонні відрядження посадовців на тлі безладу у власній громаді.
«Ось усе, що потрібно знати про їхню інвестиційну діяльність. Вони їздять по заморських краях, щось шукають. Ви в себе розберіться спочатку! Вирішіть питання у громаді, щоб у вас люди не помирали через не надану допомогу, щоб будинки не горіли! Організуйте безпечний простір або хоча б можливість виїхати найбільш вразливим категоріям населення. Поспілкуйтеся з місцевими підприємцями. Спочатку наведіть лад у себе в домі, а потім уже катайтесь і шукайте міжнародних спонсорів».
Крик душі: «Ми ще живі. Зверніть на нас увагу»
В умовах, коли влада демонструє бездіяльність, найважчим для мешканців старостатів стає психологічний тиск та відчуття покинутості. Люди просто хочуть розуміти, що вони комусь потрібні і що їх не залишать напризволяще в критичний момент.
«Дивлячись на те, що відбувається зараз, мешканці переконані у зворотному. Їхні емоційні виступи в соцмережах — це справжній крик душі. Люди відверто благають: "Зверніть на нас увагу! Тут живуть тисячі людей. Ми ще живі! Ми також частина цієї громади!"».
Майбутнє старостатів: форпост, який потрібно захистити
Юрій Кучмєєв висловив сподівання, що Стецьківський та інші старостати не повторять трагічної долі прикордонних сіл, повністю знищених ворогом.
«Я переконаний, що майбутнє у старостатах є. Сумська громада існуватиме після війни, а отже, будуть жити і старостати. Єдине, на що хотілося б звернути увагу керівництва: межі громади не закінчуються центром Сум. Старостати — це сьогодні форпост міста. І влада має докласти максимум зусиль для їх захисту, щоб потім на нарадах казати не про те, що "Кучмєєв рветься до влади", а про те, що "ми зробили все можливе, щоб врятувати наших людей"».
Дивитися розмову
«Полігон Лідерства» вдячний Юрію Кучмєєву за принципову позицію та небайдужість. Ця розмова підкреслила важливий суспільний маркер: коли жителі не бачать реальних дій влади, вони починають гуртуватися навколо громадських лідерів, які готові брати на себе чужий біль і допомагати вирішувати проблеми навіть у найскладніших умовах війни.
Розмову вела Тетяна Полозова
#СумськийПолігон. Ми не шукаємо винних. Ми перевіряємо, чи витримує система навантаження реальністю.
Коментарі